Якщо жінка помітила виділення з піхви невідомого походження, їй терміново необхідно звернутися до лікаря, який призначить діагностику. Як правило, рідина має світло-жовтий колір і має неприємний запах. Підставою для відвідування клініки також може стати дискомфорт у статевих органах. Такі явища як проблеми з сечовипусканням, сильні болі та свербіж – це не симптоми, а наслідки занедбаності захворювання. Найчастіше дисбактеріоз виникає через недотримання гігієнічних заходів, розгульного способу життя та стресів.
Фахівці рекомендують проходити обстеження з інтервалом у 6 місяців навіть за відсутності ознак хвороби – не виключено, що вони просто не дають себе знати.
Першим етапом діагностики є гінекологічний огляд, який рідко дає плоди. Потім пацієнтці призначається мазок на флору – ця процедура дає інформацію про стан мікрофлори піхви. Також лікар може відправити жінку на ПЛР, яка має на увазі визначення збудників ЗПСШ за допомогою ДНК збудників.
Найефективнішим діагностичним методом вважається посів виділень із піхви. За допомогою цього дослідження гінеколог визначає точну причину проблеми, встановлює місце дислокації збудників та дізнається показник чутливості бактерій до препаратів.
Усі перелічені процедури є багаторазовими. Мазки та ПЛР можуть здійснюватися по кілька разів на день, а тривалість курсу рідко перевищує один тиждень. Посіви проводяться від 1 до 2 тижнів. Якщо ПЛР та посів можуть дати чітку картину, то мазок не є добрим джерелом інформації – це традиційна процедура, яка призначається при кожному огляді у гінеколога.
Тільки після діагностики можна приступати до антибактеріальної терапії.